У стандартах НАТО цей пристрій називається Suppressor (у вітчизняній термінології – “прилад мало-шумної або безшумної стрільби” (ПМС або ПБС). Професійний, військовий варіант назви – “тактичний глушник”. Саме військовий зразок пристрою, що передбачає стрілянину стандартними надзвуковими патронами і допускає стрільбу чергами. Пристрій забезпечує стрілка дуже корисним на фронті шумоподавленням, а також усуває дульне полум’я, що демаскує стрілка, і одночасно виконує роль дульного компенсатора.Стандарти НАТО для автоматичних знарядь припускають обов’язкову наявність пламегасника, глушника і спеціального термопакету для глушника, який маскує ствол зброї для тепловізійних пристроїв.
Принцип роботи цього приладу дуже простий. Глушник знижує тиск на дульному зрізі, даючи пороховим газам розшириться всередині свого корпусу, тим самим знижуючи звук з яким гази залишають ствол зброї. Водночас він продовжує вплив газів на кулю і дає додаткові кілька метрів за секунду, цим самим прискорюючи її.
Конструктивно, пристрій є циліндром котрий оснащений всередині секціями, які виробляють турбулентні завихрення повітряного потоку, що утворюється в результаті виходу газів в момент пострілу. Розігрітий повітряний потік у міру просування усередині циліндра розбивається на маленькі потоки, відбувається фрагментація газу та одночасно його охолодження. Куля, котра рухається потоками газу, буде перешкоджати їх швидкому виходу з каналу глушника, тим самим знижується звук від виходу газів зі стовбура зброї, а відповідно і чутний звук пострілу.
Робота глушника вимірюється у децибелах (дБ). Децибел – логарифмічна одиниця, відносна величина рівнів енергетичних одиниць, у разі йдеться про звуковий тиск. За “нульову” величину в акустиці приймається інтенсивність Дж/(м2*с), приблизно рівна нижній межі чутності на 1000 Гц. Різниця між 0 та 50 дБ менше, ніж між 130 та 135дБ. Якщо глушник послабив звук на 20 дБ, це означає, що гучність пострілу стала тихіше в 100 разів, 30 дБ – в 1000 разів. Поріг слуху для людини становить 0дБ, тиха розмова має гучність близько 56дБ, пневматичної гвинтівки – 101дБ, постріл з малокаліберної гвинтівки – 131дБ, постріл з пістолета-кулемета – 157дб, з пістолета – 163дБ, з гвинтівки – 165дБ.
Можна виділити такі основні джерела звуку пострілу:
- порохові гази, що прориваються через зазор між кулею і стінками каналу стовбура, рівень гучності звуку, що породжується цим джерелом, досягає 100-125дБ;
- гази, що вилітають зі ствола зброї, слідом за кулею та обганяють її; рівень звуку – 115-135дБ.
- при надзвуковій швидкості польоту кулі (понад 320 м/с над рівнем моря) перед її носиком у повітрі утворюється ударна («балістична») хвиля, яка також є джерелом звуку високочастотного рівня.
- загальна реверберація (здатність відбиття звуку) навколишньої місцевості, яку також треба враховувати, особливо при проведенні «тихих операцій».
Важливо розуміти, що жоден пристрій глушіння звуку пострілу не усуває його повністю – йдеться про зниження гучності до величини, що погано помітна на певній відстані, що дуже важливо при проведенні тактичних операцій. Військові тактичні глушники, як правило, зменьшують гучність звуку пострілу на 20-30дБ для гвинтівок калібру 7.62х51 мм, і на 25-35дБ для зброї під калібр 5.45мм і пістолетний патрон. У середньому із 160-165 до 130-140 дБ, тобто у кращому разі приблизно до рівня гучності пострілу спортивної малокаліберної гвинтівки. При використанні надзвукових боєприпасів 125дБ це фактично межа заглушення. Тому постріл із АК або АКМ практично не чутний вже на відстані 200м. Застосування тактичного глушника не робить стрілянину абсолютно безшумною, однак у бою істотно ускладнює противнику виявлення джерела звуку, що ускладнює орієнтацію супротивника.
Ресурс сучасних багатокамерних тактичних глушників становить 10-30 тисяч пострілів або 1-2 роки інтенсивного використання.
Шановні захисники України! Пропонуємо до Вашої уваги військові глушники серії Титан.
